неділя, 5 січня 2014 р.

Список цікавих сайтів з фольклористичними матеріалами.

Динамічний список, що поповнюватиметься.
Збираю все, особисто для себе, для швидкого пошуку.
Чудово буде, акі комусь ще це знадобиться, такожбуду вдячна за ваші поради щодо джерел)

 1. Загальноукраїнський журнал «Міфологія і фольклор»  http://www.mifjournal.org.ua/index.php/articlesbyauthor/author/8.html  (архів статей, резюме до книг та видань)
2. http://folklor.ho.ua/ - пісні
3. Лабораторія фольклористичних досліджень Філологічний факультет
Львівський національний університет імені Івана Франка http://www.lnu.edu.ua/faculty/Philol/www/laboratory_folk_studies/lab_folk_el_library.php (багато статей та робіт в наявності)

Застарілі слова. (1)

Мене дуже приваблює можливість використання застарілих слів у наш час, думаю багато хто погодиться, що в цьому є певний шарм. Отже деякі засастарілі слова, що зустрічаються в українській народнопісенній творчості зібраній Доленгою-Ходаковським

"Записані ним пісні зберегли велику кількість слів і висловів, які нині не вживаються в українській мові: доїсти (набриднути), ззуміти (міркувати), одвітати (відповідати), ісходеньки (ступеньки східців), кудра (крона дерева), заушниці (сережки), червопояс, необмівци («тепер люди — необмівци, где ся зойдут, все об дівци), ловчики (мисливці), скупити (зсадити, зняти: «як би нам скупити сокола з явора»), «куни сочити», «повні повниці» (повні келехи), «коло кур приїздити» (тобто — рано), «слідоньки слідовати», «леть звисочка» і ін. В цих піснях зустрічаємо форми старого знахідного відмінка замість родового («На Івася-бояре», тобто: на Івасевих бояр), старого орудного відмінка іменників о-основ («Шлет мене по водицу з великими да відерци»), сліди давнього давального самостійного («Бо за старого ідучи, — із шанти вінки в’ючи: за молодого ідучи, — з рутки вінки в’ючи»), стару форму називного відмінка множини у-основ («Щось нам двір покопало... — чи з ліса медведове, чи зо села сватенькове?») тощо. В пісенних текстах часто-густо зустрічаємо форми двоїни:
Ой чи диво, чи не диво:
Звойовали дівки дві місті,
Молодици дві селі...
(«Ой чи диво, чи не диво»).
Не журися, дівчино, тій великій шкоді,
Маю пару лебедів, пошлю їх проти воді
(«Заржи, поржи, мій сивий коню»). "
О. Дей "Сторінки з історії української фольклористики"

субота, 4 січня 2014 р.

Три Богатирі - українські герої.

Колись, переглянувши епічний ефір одного з рос. телеканалів, психіка моя не витримала) Я то в принципі знаю чудово про все, що там твориться, але як накипіло, написала я таку низку, як на мене справедливих вимог до Росії, але створена функціонально для мене, тепер не претендуючи на розумність, поки не надибаю достатньо або для ствердження в своїх вимогах, або скасування.
Почну, за порадою людей збирати інфо до кожного з пунктів.
Тож першийдопис до цьої теми. Хоча тематика блогу не буде обмежуватись. Тут буде все, що зачепить мене під час навчання за неймовірно цікавим і з дитинства близьким напрямком фольклористики.

"Шляхом дослідження давніших і новіших варіантів виявлено, що основа билинного епосу – це твори Київського циклу (іноді його називають Володимировим). Ще один помітний цикл – Новгородський (билини про Садка, Василя Буслаєва та ін.). А.Кінько в книзі “Билинна слава Києва” (– К.: Муз. Україна, 1983. – С. 20) підкреслив: “Посилена увага до билин Київського циклу, їх наукове осмислення – це нове усвідомлення своїх коренів і заглиблене відчуття себе в історії”.
Образи Святогора, Іллі Муромця, Добрині Микитича, Олексія Поповича, Сухмана, Чурила, Солов’я Будимировича мали безпосереднє відношення до Київської держави. " М.Дмитренко УКРАЇНСЬКА ФОЛЬКЛОРИСТИКА:
iсторiя, теорiя, практика